Фесюн Ірина

Студентка ВСП "Бобровицький фаховий коледж імені О.Майнової НУБіП України" у м. Бобровиця Чернігівської області

Викладач: Суліменко Наталія Миколаївна

Конкурс есе “Моя Україна”

Тема: “Моя Україна майбутнього”

Зараз багато людей намагаються цінувати життя таким, яким воно є зараз, адже важко дивитися в майбутнє, коли навіть наступну годину свого життя не можеш точно спланувати. Ніколи не знаєш, коли і де сигнал повітряної тривоги зустріне тебе. Чи відбудеться це на станції метро “Майдан Незалежності”, чи біля парку “Перемоги” в твоєму місці, чи можливо ця тривога й незакінчувалася більше року? Та завжди можна мріяти, можна уявляти…

Тож яка вона “Україна майбутнього”? Це в першу чергу воля, воля від Карпат і до Донбасу, що осягає кожен куточок України, вільної чи колись загарбаної. Вона відчувається дотиком теплої руки до прохолодного, росяного ще зеленого колосся, поглядом на блакить Чорного моря з берегів Криму, прохолодним вітром, що несе запахи різнотрав’я та свіжого гірського сиру, високих горбатих Карпат, дотиком теплих хвиль липневого Дніпра.

Волю відчує і кожне колись зруйноване місто. Воно чуло кожен вибух, кожен тихий плач та зірваний крик, звуки відчаю та надії, і все ж почує “звільнено”.

У маріупольському драмтеатрі можна буде чути репліки з п’єси Василя Пачовського «Сонце Руїни», про об’єднання колись розділеної Батьківщини, побачити тренування футбольної збірної на “Донбас Арені”, відвідати міста видатних літераторів Луганщини, які вкладали теплі слова в свої твори, відчути теплу воду солоного Сивашу чи торкнутися такого незвичайного рожевого озера Херсонщини.

Тоді кожен, хто знаходиться в Україні чи поза її межами, відчує цей легкий вітерець переможного спокою та радості. Кожен, хто боровся за це право, право зватися вільними, незалежно від того, коли він це робив: за козаків чи шістдесятників, за більшовиків чи українців, має зватися героєм.

“Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву”,  – так казав Павло Тичина. Віддзеркалення його слів можемо бачити і в теперішніх реаліях, в яких кожен, хто прагне жити – знайде можливість для цього, кожен, хто прагне захищати життя своїх рідних, близьких чи співвітчизних, зробить свій крок до цього. Саме така бажана “Майбутня Україна” твориться від наших спільних дій, дійсність яких в нас укладав Шевченко.