Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Овчаренко Аня, Куніна Валентина

«Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула»

переглядів: 569

24 січня 2015 року на Східному був обстріл.

Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула

Нас із чоловіком не було вдома. Тут була моя невістка Марина з донькою Анюткою. Вони були на кухні. Марина стояла біля вікна, розмовляла з татом по телефону. Анютка сиділа на стільці з іграшкою, з мишкою великою.

Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула

Почали стріляти. Аня розповідала, що мама одразу впала. Дівчинка почала плакати, вся була в крові, її поранило. Уся була в крові, і мишка була в крові.

Сусіди прийшли і забрали дівчинку. Потім прийшов дідусь Вітя. Він води вийшов купити. Прийшов – Марина лежить. Поклав її на ліжко в спальні і почав штучне дихання робити. Але вже нічого...

Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула

Сусід на машині відвіз її до лікарні. А нас із дівчинкою забрала швидка допомога. Почали їй зашивати ранки, потім ми їздили в Кіровоград, виймали осколок. У неї тріщина на підборідді і на ніжці невелика ранка. А її мамі потрапили осколки в легені – відразу загинула.

Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула

Анечка сиділа з мишкою біля холодильника за столом. Вона сказала: «Бабуся, я ось так мишкою прикрилася, коли почали стріляти». Мишка її врятувала.

Зараз вже два роки минуло, вона продовжує: «Бабуся, нехай мишка сидить, наш будинок стереже на балконі».

Після обстрілу Ані, звісно, дуже було важко. Вона була замкнута. Взагалі ні з ким не розмовляла. Згадувала маму, весь час згадувала. А так ні з ким не розмовляла, навіть з сусідами.

Але потім, спасибі Рінату Ахметову, ми пройшли реабілітацію в Запоріжжі. Досі згадує, їй там сподобалося. І вона вже почала із сусідами вітатися – всі побачили, що Аня змінилася. І розмовляє з дітьми, і бігає.

Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула

Ми водили її до психолога. Спочатку вона там весь час чорним малювала, а зараз вже різними кольорами. Зараз на краще все стало. Звичайно, вона згадує часто маму.

Аня:

Онуку врятувала іграшкова мишка, а мама загинула

Посміхаюсь я, як мама,
також хмурюсь я уперто.
У мене такий же ніс
і такий же колір кіс.

Зростом нижче я, та все ж,
Й очі схожі у нас теж.
Навіть тато мені сказав:
«Просто мамині очі!»

Маріуполь 2014 2016 Відео Історії мирних пенсіонери діти 2015 психологічні травми втрата близьких Обстріл Маріуполя
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій