Калюх Діана, Технічний фаховий коледж Луцького технічного фахового університету

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кірпіченко Наталія Валентинівна 

«1000 днів війни. Мій шлях»

1000 днів війни - це 1000 днів боротьби, болю й безкінечної надії. Кожен день цієї війни залишає свій відбиток у серцях людей, в обличчях тих, хто втратив рідних, хто стоїть на передовій, захищаючи свою землю, і тих хто чекає вдома сподіваючись на повернення миру. Війна це не просто про відрізок часу, це історія написана болем, мужністю і надією.

У кожного з нас свій шлях до перемоги, шлях у війні, яка раптово прийшла в наше життя. Війна змінила все: ритм життя, цінності, пріоритети.

Моя роль в цій війні - це можливість підтримати свою країну і своїх співвітчизників. Я розумію, що як студент, я не можу стояти на передовій, але мій внесок також має значення. Я вирішила допомагати організовувати збори коштів для Збройних Сил України і звісно долучатися до них. Організація зборів на підтримку армії - це важливий аспект волонтерської діяльності, який дозволяє кожному долучитися до спільної боротьби. Цей досвід став важким етапом мого життя. Він сформував моє світосприйняття, навчив бути відповідальною та небайдужою.

У ці важкі часи я усвідомила, що кожна дія, навіть найменша має значення. І саме в цьому полягає сила нашого народу - у здатності об’єднуватися  і діяти разом.

Три роки війни, протягом яких українці навчилися жити по-іншому, пристосовуватися до іншої реальності , де війна стає не лише темою для розмов, а й невід’ємною частиною їхнього буття. Дуже гарно і вдало про це висловився Сергій Жадан: “Три роки ми говоримо про війну. Навчилися говорити про власне минуле, враховуючи війну. Навчилися будувати свої плани з огляду на війну. Маємо слова, щоби виявити свій гнів. Маємо слова, щоби висловити свій жаль. Маємо слова, щоби засвідчити свою зневагу. Маємо слова для проклять, маємо для молитов, маємо всі необхідні слова, якими можна сказати про себе в часи війни”.

Україна переживає важкий етап своєї історії, коли кожен громадянин відчуває тягар війни та усвідомлює свою відповідальність за майбутнє країни.

Ми зіштовхуємося з викликами, що вимагають від нас надзвичайної сили мужності та рішучості. Українці б’ються за те, чому немає ціни в усьому світі - за Батьківщину. Це не просто війна за територію, це війна за можливість існування та розвитку нашої незалежної України.