За два роки повномасштабної війни на Чернігівщині та Сумщині разом загинули чи були поранені майже дві тисячі цивільних, як підрахували правозахисники. Майже щоденно місцева влада повідомляє про обстріли прикордонних населених пунктів. Але, попри небезпеку, люди продовжують жити в селах та містах буквально за кілька кілометрів від російського кордону. Матеріал Радіо Свобода.
«У нас родич помер, бо не зміг отримати лікування вчасно, – розповідає чернігівчанка Параскева. – Він мешкав у Новгороді-Сіверському, мав онкологічне захворювання. Але постійно лікувався тут, в Чернігові. Він з раком жив уже років вісім. Але коли почалося те вторгнення, він не зміг виїхати з міста, бо там же росіяни зайшли до них».
Лікування припинилось на кілька місяців. До Чернігова 70-річний Володимир з Новгорода-Сіверського потрапив тільки у квітні. Коли вперше приїхав після відходу російських військ на лікування, був шокований, наскільки розбомблений і зруйнований обласний центр.
«По телевізору показували, що все побите, а я оце проїхав – то страшно дивитись», – розповідав Володимир потім своїй сестрі.
Чернігів. 6 квітня 2022 року
В лікарні чоловіка теж чекали неприємні новини. Через перерву в лікуванні медики констатували значне погіршення його стану. Через те, що не їздив до онкодиспансеру кілька місяців, втратив дорогоцінний час.
За кілька тижнів Володимир помер.
«Через війну помер. Був перерив у лікуванні, йому ставало дедалі гірше. Війна його вбила, – говорить Параскева. – А він же колись так за ту Росію заступався!
Він колись працював провідником. Коли їздили на Москву – добре заробляв. Того йому і подобалось російське. А потім, як «сусіди» нас бомбить почали, то вони раптом всі прозріли!»
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
