Микола Прудников | Дніпро

"Війна виявляє людяність"

24 лютого в Дніпрі – день жалоби. Напередодні других роковин початку повномасштабної війни армія РФ атакувала ударним дроном одну з багатоповерхівок на лівому березі міста. Загинули двоє людей: 58-річна жінка та 68-річний чоловік. Тіла обох уже дістали з-під завалів. Повністю зруйновано частину одного під’їзду. Жителів сусідніх відселяють, бо жити в їхніх квартирах наразі неможливо. Мешканці кажуть: навіть два роки тому, почувши перші вибухи в Дніпрі, не були так розгублені й не думали, що побачать війну аж так близько. Матеріал Радіо Свобода.

Микола Прудников – фермер. На четвертому поверсі пошкодженого під’їзду він жив разом з дружиною та 11-річним сином. У момент удару не спали. Чули вибух, а потім – як посипалася цегла. Зараз його оселя залита водою, якою гасили пожежу, але вікна й стіни – цілі.

Микола Прудников

Микола чергує на подвір’ї в надії, що рятувальники дозволять зайти в помешкання – забрати хоч якусь побутову техніку. Уламками також побило дві автівки родини. Чоловік каже: вже подав заяву про пошкодження майна до поліції.

Життя, складене в пакет

"Учора мені подзвонили ті, з ким я не спілкувався роками, – запропонували допомогу", - Микола Прудников.

«Де будемо жити? Не знаємо. Минулу ніч ночували у знайомих, у четвертому під’їзді. Сьогодні поїдемо до родичів. Війна виявляє людяність. Учора мені подзвонили ті, з ким я не спілкувався роками, – запропонували допомогу», – говорить він.

Микола розказує, що на початку повномасштабної війни вже вивозив родину з міста, до рідних, на Криворіжжя. Там, поблизу лінії фронту, було ще страшніше. За тиждень повернулися додому, думали, що тут безпечніше.

Люди забирають речі

«Усі два роки ми працювали: в мене фермерське господарство, вирощую сільськогосподарські культури, дружина – підприємець. Думали бути в Україні до кінця війни. Кілька днів тому ще й кажу: та в нас небезпечно в будь-якому місці. Я й не підозрював, що прилетить саме в наш будинок, що отака дірка буде…

У нас родичі в Росії. Троюрідний дядько – він ще на початку війни казав: «Не переживайте, вас порятують. Оце нас так «рятують». Показати б йому, сказати б…» – зауважує Микола.

На руїнах