Лисичанськ досить маленький, але нам вистачає, магазинів багато, нам добре живеться. У мене там друзів багато. Багато шкіл та завод закрилися. Школи розбомбили багато. Є там школа – напевно, снаряд якийсь потрапив, і все.
Війна – це дуже страшно, це сидіти в погребі і нічого не робити. Ми їхали ненадовго. Поїхали, трохи пожили і приїхали назад.
Я бажаю всім миру, щоб у всіх була любляча сім’я, щоб ніхто не страждав, щоб всі жили разом, щоб ніхто не сварився, щоб не було війни.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
