Донской Потапій, 7 клас
Хотянівська ВОШ 1-2 Ступеня

Війна. Моя історія

Початок…

У мене тремтять коліна я на межі сліз і я чую хаотичні вибухи, які то ближчають то віддаляються. Я питаю у своєї Мами.

-Чого по нас нічого не попало?
Вона відповідає на моє питання.

-Тому що, сонечко, вони не ціляться по нас вони ціляться по стратегічно важливих об’єктах і…

В той момент ми почули дуже гучний вибух…

7 тижднів до війни…

Я прокидаюся о шостій годині ранку, подумки проклинаючи свій будильник.Я як завжди йду і умиваюся, після цього коли я одягнувся, я йду і готую собі какао і в думках дивлюся кіно зі своєю сім’ю у п’ятницю ввечері.Це наша традиція кожної п’ятниці ми дивимося кіно всі разом п’ючи колу або квас.Повернемося до головної теми, я собі підігрів молоко поставив його на стіл і почав читати книгу чекаючи доки прокинуться батьки ми поїмо і поїдемо у школу.

Рюкзак мені немає потреби збирати оскільки всі підручники в школі у моїй шафці. Потім коли я поїм мене і мою сестру Устіну відвозить наш Батько або наша Мати до школи на машині. Далі ми о 9 слухаємо якусь промову від директорки і розходимось по уроках.

І так кожен робочий день зранку.

Коли ми прибували в школу тоо вислухали промову директорки як завжди і розійшлися по уроках. На уроках все було як завжди всюди окрім англійської мови, там нам вчитель коротко пояснював ситуацію в політиці по дитячому. Цей вчитель найкращий вчитель у школі бо він непогано викладає, він молодий і також любить відеоігри і Зоряні Війни.

Також він непогано знає історію і любив нам включати смішні відео де ми мали не засміятися (я завжди програвав).

Після уроків я робив у школі домашнє завдання і чекав Маму або Тата оскільки вони мене з сестрою забирали коли вже було темно.

Ввечері мене забирала Мама або Тато і ми їхали додому, де я чистив зуби, їв, мився і спав. Десь так було кожен робочий день.На вихідних я прокидався, читав книгу, чистив зуби, снідав і займався своїми справами а у вечері ми дивилися кіно як в п’ятницю.Так само в неділю.Коли почалася війна я прокинувся під звуки дошу… Принаймі я так думав. Я собі заварив какао і на кухні мене зустріла Мама.Вона мені сказала.

-Потап, почалася війна.

Я був у такому сильному шоці що я не те що какао пити не хотів. Я жити перехотів мені стало дуже нудно в мить.

Я сів за приставку і почав грати у свою улюблену гру Knak 2 і навіть в цю гру мені не захотілося грати. Я за 15 хвилин вимкнув гру і в той час прокинувся батько який знав про події зранку, і моя сестра яка навіть не здогадувалася. Ми швидко вдягнулися і поїхали з татом на заправку поки моя Мама і сестра щось робили вдома. На заправці ми провели 2 години на радіо Рокс яке ми дуже любимо слухати всі разом кожні 30 хвилин давали репортаж про війну. Коли ми заправили баки ми поїхали додому і просиділи решту дня в укритті.

Вночі ми вийшли на вулицю і трохи прогулялися. Я заснув в укритті з ножом у руці. На наступний день ми пішли в магазин де ми чекали в черзі 2 години до каси, продуктів на полицях майже нічого не було. Наступні пів року ми спали між двома стінами, потім почали переміщуватися назад у свої ліжка. Коли почали виключати електрику було дуже важко але все налагодилося. Потім мій Тато купив 3D принтери і почав друкувати іграшки.

Війна страшна але вона змінила моє життя дуже сильно, я почав займатися акробатикою і повітряною гімнастикою і став сильнішим, ми вирішили купити будинок неподаліку. Також я навчився життєво необхідним у екестренній ситуації навичкам. Війна змінила мене на краще.