Спочатку я не повірив у те, що сталося. 

Рішення виїжджати прийшло, коли місто окупували. 

Там стало неможливо жити, і 24-го я виїхав до Полтави. Найважче було не бути вдома.

З приємного запам’яталася допомога волонтерів. Я сам займаюсь волонтерством, допомагаю хлопцям із ЗСУ та переселенцям.

Війна роз’єднала мою родину. Батько за кордоном, мама - в Бердянську. Ми не разом, і це дуже важко. 

Роботи зараз немає, займаюся волонтерством. Вірю, що війна закінчиться цього року. Я хочу повернутися додому, побачити батьків, жити в рідній країні та відбудовувати її. Головне, щоб був мир.