Я народився в Донецьку, жив там до війни. Але з початком воєнних дій у місті довелося виїхати до Маріуполя, оскільки наша робота переїхала туди.
Моя сім’я – дочка й літня мама. За час війни я втратив частину сім’ї, розлука робить свою справу...
Війна – найжахливіше діяння людства. До 2014 року життя було насичене лише позитивними моментами. Раніше жили – не тужили. Усе починалося поступово. Думали, що обмежиться Майданом, але, на жаль, триває досі.
На щастя, воєнні дії на власні очі мені бачити не доводилося. Коли переїхав до Маріуполя, думав, що лише на пару тижнів, а потім повернемося. Спочатку жив у готелі, але коли стало зрозуміло, що все затягнулося, довелося орендувати житло.
Додому в Донецьк повернуся сто відсотків, у мене там усі родичі, є квартира, будинок. Дуже шкода, що війна вплинула на можливість вільного пересування.
Мама отримувала гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова в Донецьку. Продуктові набори тоді підтримали дуже багатьох людей похилого віку.
Зараз я відчуваю себе в безпеці. Мрію про припинення воєнних дій і можливість повернутися зі своєю компанією «Метінвест» до рідного міста. Щоб усе було, як раніше.
Щастя – коли в тебе міцна сім’я та здорові родичі. Звичайно, за ці кілька років змінилося ставлення до життя, почав ще більше його цінувати.
.png "«Коли проїхали Василівку, попали під обстріл»")
.png "Імена")
