Життя моє важке... Я в Донецьку працювала на будівництві. Камінь вантажили, будувалися. Із чоловіком хату побудували. Дороги ми будували до Мар’їнки.
Жахливо, у нас розбили хату: вікна повибивали, дах розбили, над стелею дірки були, заливали піною. У підвалах ми жили.
Двоє дітей виїжджали в Курахове, а я із сином була вдома. Зараз я дуже хворію. Одне око не бачить зовсім. Важкі часи... Удари великі були кругом, куди не підеш. Страшні снаряди летіли навколо хати, важко було. Зараз на вулиці спокійно, але вчора стріляли.
.png "Імена")
