Я з лівобережжя Херсонщини. Перебували в окупації тривалий час. Війна змінила життя дуже... З перших днів ми в окупації жили в селі. Переїхали до батьків. Бо по селам було тихіше. Дійшло до того, що нам не було навіть чого їсти.

Російські солдати робили обшуки по домівкам. Шукали колишніх військових. Було багато гнітючої інформації. Нам довелось взяти себе в руки. І тоді ми вирішили, що ті кошти мізерні витратимо не на продукти, а на виїзд з окупації.

На даний момент ми почуваємо себе ліпше. Але щоб до цього рівня дійти були роботи з психологами та ін. Коли влаштувались в Одесі, перевізниками дістали і батьків з окупації після підриву КАХОВСЬКОЇ ГЕС.

Вірю, що скоро перемога і я повернусь додому.

Дочка боїться гелікоптерів дуже. Після того як вона грала на дворі. І дуже низько летів ворожий гелікоптер і щось скинув. Після цього загорівся наш ліс і плавні. Все це було недалеко від нашого дому. Вона кричала, що бачить його пушки і боїться, що він стрілятиме. Це було 24.02.22р. І її це дуже вразило...

Нестача їжі була в окупації дуже. Як переїхали, то звісно було тяжко. Зараз хоч і живемо за рахунок гум.допомоги. Але це дозволяє економити бюджет на інші потреби. Одяг, взуття, квартплата та ін. Звісно хотілось би ліпше, як раніше. Та і цьому вдячні.

Спочатку виїхали тільки я з Донечкою. Було тяжко. А вже після підриву Каховської ГЕС інша частина сім'ї. Ми нарешті разом і більшого щастя як рідні поруч не треба... Коли я донечці сказала, що це вже наші солдати. Вона сказала: "Вже можна говорити?" І сказала, що наші солдати хороші. Хлопці це почули і з посмішкою обійняли її... "Ви вже в безпеці" - говорять вони. От тоді і я видохнула зі спокоєм.  

До війни працювала молодшим комірником. Зараз не працюю. Виховую доньку. Речей з собою майже не брали. Тому і згадки та асоціації з чимось не маю. Якщо порахувати, то будь що нагадує про ті чи інші події. Наприклад, телефон доньки. Його ховали дуже часто, бо були обшуки. Рос.солдати відбирали такі речі. Тому доня говорила, що не має телефону. У нас звісно не відбирали телефони. Але все має пам'ять.