Вдома спали. Мій син-студент зостався в місті, в який вступили рашисти і не було змоги вибратись йому додому за 230 км.

У сина не було ні води, ні світла, ні тепла.

Наразі ми проживаєм всі разом. Я не працювала до війни і не працюю зараз, тримаю господарство.