Ми жили на лінії військового зіткнення з 2014 року. Про початок другої фази війни 24 лютого 2022 року дізналися зі ЗМІ. Потім пішли на роботу, і там також це обговорювали. Ми спочатку були в місті й думали, що все це триватиме недовго. Але після того, як кількість обстрілів стала збільшуватися, ми виїхали за межі міста, недалеко. Там чекали, що все закінчиться. А 7 квітня виїхали в Дніпро, знайшли собі помешкання і жили там. Ми міняли міста неодноразово. Зараз проживаємо у Фастові.

Як можна почати таку агресію проти людей і вбивати їх? Оце шокує.

Ми досі не можемо зрозуміти, що нам робити далі. Немає жодної стабільності. Не знаємо, коли це все закінчиться, і чи повернемося ми колись додому. Наразі ми лишилися самі. Зароби на житло сам, оплати його і виживи сам. В мене двоє дітей, яких треба підтримувати, потрібно працювати. Завдяки тому, що є діти, я справлюся з депресією.

Ми сподіваємося, що повернемося до мирного життя, і буде наша держава про нас піклуватися.