Пархомчук Володимир, 2 курс, Державний навчальний заклад "Сумське міжрегіональне вище професійне училище"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кривенко Наталія Михайлівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни… Це та реальність, у якій ми живимо сьогодні. Ще на початку повномасштабного вторгнення кожен із нас сподівався, що війна – це не на довго, що ось-ось все має закінчитися, тому навіть сьогодні мій мозок важко усвідомлює, що війна триває так довго… Жахіття війни: кров, загибель людей, постійна загроза життю, зруйновані будинки, масова втеча в безпечні місця – ці та інші страшні події були відомі нам переважно з уроків історії, кінофільмів, книжок тощо.

Ми жили безтурботним життям, мали плани на майбутнє і були впевнені, що жахіття воєнного часу не можуть повторитись і постати так реально перед нашими очима.

І коли в інших країнах точилися війни, ми пишалися тим, що 30 років живемо без війни. Але все змінилося після 24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Для кожного українця і українки настав час знайти себе в цьому «новому» житті, реагувати на його загрози і складнощі, пристосовуватися до реалій.

Ця війна забрала багато звичного: відчуття безпеки, спокій, можливість просто жити.

Зазвичай молода людина мого віку переймається своїм майбутнім, будує якісь плани, крок за кроком прямує по життю, реалізовуючи ці плани. І в один день всі мрії, плани пішли шкереберть - їх зруйнувала війна. І саме життя кардинально змінилося. Прикро, але іноді здається, що в умовах війни навчання точно не входить до переліку базових потреб людини. Проте, щойно ми опиняємося у відносній безпеці, воно знову набуває сенсів — допомагає відчувати себе сильним, продуктивним, живим.

Так у 2023 році, після закінчення дев’яти класів, я вирішив стати кваліфікованим робітником  і вступити на навчання до найкращого  освітнього закладу мого рідного міста Суми.  

Це місто, яке я люблю і яким пишаюся. Воно розташоване поблизу кордону, лише за 30 кілометрів від агресора. Весною 2022 року Суми вистояли, стали тим щитом, який не дозволив ворогові прорватися вглиб країни. Це була маленька перемога, адже вся Україна почула про Суми, про північний форпост, про мужніх і відважних людей, які не побоялися протистояти озброєному агресорові.

Однак у ворога були свої плани, він вирішив відібрати у мене та багатьох моїх однолітків право на навчання, право на мрії та розвиток.

29 липня 2023 року ворожа ракета зруйнувала навчальний корпус Сумського міжрегіонального вищого професійного училища – закладу, до якого я планував вступити, у якому мріяв навчатися, щоб бути корисним моїй країні. Ця подія викликала почуття болю та розпачу, і я, не вагаючись, поїхав розбирати завали. Мені хотілося допомогти своєму училищу і зробити усе, що було в моїх силах. Розбираючи завали, я побачив своїх однолітків і це додавало завзяття і сили, бо зрозумів, що не один я хотів, щоб було 1 вересня і навчання все ж таки розпочалося.

Ця війна змусила мене подорослішати швидше, ніж я міг собі уявити. За ці тисячу днів війни я навчився багатьом речам.

По-перше,  я усвідомив важливість освіти. На мою думку, майбутнє нашої держави зараз, як ніколи, залежить від кожного з нас. Моїм пріоритетним завданням на сьогодні є добре навчатися та стати кваліфікованим спеціалістом, і моя майбутня професія – це мій спосіб допомогти Україні стати сильною, процвітаючою державою.

По-друге, ці дні навчили мене не боятися відповідальності. Під час війни я зрозумів, що кожен має робити свою справу у суспільстві. Сьогодні, коли я навчаюся в училищі, важливою частиною мого життя стало волонтерство. Я активно долучаюся до плетіння маскувальних сіток разом зі своїми одногрупниками, також долучаюся до флешмобів на підтримку наших військових.

По-третє, під час війни я усвідомив важливість підтримки людьми один одного, важливість бути сміливими, чуйними та добрими.

Отже, війна змінила моє життя та світогляд, зробила мене сильнішим та витривалішим. Впевнений, що ми переможемо і обов’язково відбудуємо Україну.

Як і кожен українець, я зроблю все, що від мене залежить, щоб наша країна стала Європейською, сильною, квітучою, непереможною державою.