Джус Анна, 10 клас, Шепетівський навчально-виховний комплекс №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Данильченко Надія Валеріївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

З початком повномасштабного вторгнення в Україну, наші люди показали справжню силу допомоги, об’єднавшись та ставши одним цілим. Невід’ємною частиною допомоги є моральна підтримка. Людям, як ніколи потрібно це. Справжню підтримку, любов та ласку вони віднайдуть, перебуваючи з Богом. Його любов до людей безкінечна. Так, бо «Бог полюбив світ, що дав Сина свого Однородженого, щоб кожен хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся».

У цьому світі, сповненому неочікуваних подій, важко знайти спокій, але вихід завжди є, варто лише щиро довіряти Богові. 

На полі бою допомога між воїнами стає питанням життя і смерті. Є багато історій, але у моєму серці назавжди залишиться історія мого Хрещеного батька Олександра, який до останнього стояв мужньо, захищаючи свою сім’ю, країну та усіх нас. Мій Хрещений Яцюк Олександр Петрович (“Петрович”), народився 6 березня 1994 року в селі Пліщин (Хмельницька область Шепетівський район). З дитинства мріяв стати військовослужбовцем, тому під час навчання він закінчив кафедру військової підготовки інженерних військ. Коли почалось повномасштабне вторгнення, 10 березня він добровільно звернувся до військкомату, відразу після свого дня народження. Менш ніж через місяць Хрещений Саша отримав призначення в 135-й окремий батальйон управління ДШВ, ставши командиром інженерно-саперного взводу.

22 жовтня 2023 року він загинув біля населеного пункту Вербове під час виконання чергового бойового завдання.  

Свого Хрещеного я знаю, як чесного, щедрого та оптимістичного друга. Хоча ми не зустрічалися часто через його постійні відрядження, проте кожна зустріч залишалася в пам’яті, як щось особливе. Він завжди вносив у наше життя позитив і світло, умів підтримати розмову й підняти настрій у найскладніші часи. Від щирого серця хочу подякувати своєму Хрещеному за кожен вибір, за його відвагу та бажання захистити нашу країну та оточуючих.

Для мене він завжди був прикладом чесності та доброти, і я впевнена, що його вчинки назавжди залишилися в моєму серці. 

Іноді найкращою підтримкою стає найпростіше – обійми. Мовчазний жест люблячої підтримки.  Справжня сила допомоги полягає в тому, що вона змінює не лише того, хто отримує, а й того, хто дає. Коли ми допомагаємо іншим – ми стаємо кращими, добрішими, сильнішими. Допомагаючи комусь підвестися, ми, можливо, навіть не помічаємо, як підносимося самі. 

Знаєте, для  себе я зрозуміла, що справжня сила допомоги полягає не лише в матеріальному, але й у моральному. Це не завжди щось велике. Це може бути молитва або слова підтримки.

Сила допомоги – це  здатність зміювати життя. Вона не завжди гучна чи помітна, але завжди щира. Це те, що дає надію, коли здається, що все втрачено. Іноді Бог діє через людей, які поруч із нами, через добрі вчинки, підтримку, теплі слова. Справжня допомога робить нас сильнішими, об'єднує серця й нагадує, що ми не одні. І саме в цьому – її  найбільша сила!