2022 рік став найжахливішим. Довелося вивезти дружину з дітьми з Маріуполя, а я залишився в місті на службі в блокадному Маріуполі й бачив, як знищують рідне місто.

Після цього ми жили у Дніпрі, Покровську, Краматорську - багато разів переїжджали. Найважче те, що немає власного житла, адже наш дім залишився в Маріуполі. З часом довелося адаптуватися до життя під час війни.

Найстрашнішими були перші дні війни - обстріли 24-25 лютого, коли ми жили на лівому березі, і було дуже важко залишати домівку.

Ми отримали соціальне житло від «Я - Маріуполь».

З нестачею їжі чи води не стикалися.

Допомагають триматися спорт і хобі.