Брикун Маргарита

8 клас, Кропивнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Вчителька, що надихнула на написання – Брикун Тетяна Іванівна

Чому бути українкою – це моя суперсила

Мужність українців вражає увесь світ. Наша єдність дає нам силу боротися і йти до Перемоги.

Жорстока війна увірвалася в наше життя. Частина України – в руїнах, тисячі невинних людей загинули. Ніхто не знає, коли закінчиться це страхіття. Якось мама розповіла мені про пророцтва мудрого карпатського мольфара Миколи Данилюка. Він ще до початку війни сказав:

«Ми, українці, як ніколи, маємо стояти плечем до плеча. Українці, тримайтеся купи! Буде війна, без неї не обійдеться, буде важко. Але потім буде добре».

Його пророцтво вражає і водночас вселяє надію на краще майбутнє.

Кожна людина, як дерево, має своє коріння. Хтось пускає його глибоко там, де народився, а когось несе перекотиполем по світу.

Народилася я у вільній країні, в сонячному Криму. Перші мої кроки були зроблені саме там. Згодом з мамою переїхала в серце України, та

зараз я часто подумки повертаюся на кримські береги. Знову і знову хочеться вдихнути цілюще морське повітря, походити босими ногами по лінії прибою.

Зараз я можу тільки вірити, адже всі ми в очікуванні повернення територіальної цілісності України.

Моя мала батьківщина саме тут, на мальовничій Черкащині. Дитинство в мене пройшло серед високих трав, пахучих квітів. Пливли роки, весна змінювала зиму, а літо – весну. Я підросла і дивлюся на світ допитливими, широко відкритими очима, піднімаючись на крилах дитинства до юності.

Куди б не сягало павутиння інтернету, куди б не вела мене цікавість, я міцно пустила своє коріння саме тут, в Україні. Своє майбутнє я пов’язую зі своєю країною. Тут живуть найрідніші мені люди. Я вдихаю свіже повітря Свободи. Я маю право вільно висловлювати власну думку, а не грати за чужими правилами. Це все дає мені силу та віру в Перемогу! Бути українкою – моя суперсила!

Ми маємо єднатися та боротися, не покладаючи рук. Кожен українець заради Свободи та Перемоги має робити свій вклад. Навіть діти можуть допомагати! Мужні воїни на фронті – чиїсь брати, сестри, батьки, дідусі. Наша підтримка для них дуже важлива. Я створюю мотивуючі малюнки для наших захисників та захисниць, виготовляю патріотичні сувеніри, розписую гільзи для благодійних аукціонів та беру участь у ярмарках. Воїни нам надіслали відео з подякою.

Я добре вчуся, щоб в майбутньому мої знання і вміння знадобилися у відновленні та розвитку нашої країни.

Мене переповнює гордість, що я – українка! А українці – сильна нація!