«У перший день війни наш будинок обстріляли чотири рази, мене посікло шибками»

До війни я тішився тим, що міг спокійно пересуватися. Сам родом із Росії, а тепер не можу з'їздити до сестри. Там поховано всіх родичів. Нас запросили сюди працювати, і з 1979 живемо тут.

Коли були воєнні дії, я нікуди не виїжджав, весь час залишався вдома. Перший день війни я запам'ятав на все життя – наш будинок обстріляли чотири рази, мене посікло шибками.

Пенсії мені вистачає, а більше нічого не треба. Коли я отримав гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова, я був дуже радий, що про нас думають.

Я мрію, щоб на старості років міг поїхати та поцілувати сестричку та хрести на могилі батьків. Це найбільша мрія. Нас лишилося троє, а було шестеро. Була велика родина, але зараз ми не можемо поїхати один до одного.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/