До 2008 року я проживала у Щасті Луганської області, тепер мешкаю в Торецьку. Тата немає, сестра живе у Брянській області, брат у Торецьку. Нині мама проживає зі мною, їй 85 років.

Боляче згадувати початок війни. Було страшно, ми не знали, куди подітися. Я бігала на роботу та з роботи і читала молитви. Поки працюю, нормально почуваюся, але роки такі, що здоров'я вже немає. Все хотілося б забути, щоб воно виявилося сном.

Мрію, щоби закінчилася війна, щоб у всіх було здоров'я. П'ять місяців тому померла моя дочка, залишилося двоє онуків. Хочеться здоров'я, щоб їх можна було підтримати.