До війни я 28 років працювала на заводі, а тепер на пенсії. Донька працює, онук навчається в Києві.
Коли почали стріляти, vи сильно перелякалися. Снаряди летіли через наші будинки, було "весело". Досі стріляють, не часто, але буває.
У перший день ми виходили на вулицю і дивилися, як летіли снаряди. У нас будинки не були зруйновані, як на Стаханівській, але в город падали величезні снаряди.
Хотілося б все забути, щоб настало мирне життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.