24 лютого 2022 року ми прокинулися від звуків вибухів, потім у нас лунала сирена. Хоч і пройшло майже півтора року, але відчуття страху, тривожності та небезпеки переживаю кожного разу, коли звучить сирена та вибухи. Проживала в смт.Чаплинка, Херсонської області. В першу добу повномасштабного вторгнення довелося побачити півтори тисячі ворожої техніки, що проїхала повз нашого селища.
Найбільше переживала за свою 2 місячну донечку. Продукти та засоби гігієни, особливо мука та дріжджі зникли в перші дні окупації. Шалені черги всюди, аптеки та магазини поступово були спустошені. Прожили в окупації 9 місяців, втратили роботу, наше селище досі не звільнене. Зараз проживаємо в Одесі. Приємно вразила незламність українців в окупації, захист своєї домівки та рідних. Зараз в декретній відпустці по догляду за дитиною. Шукаю роботу віддалено, але поки не склалося. До війни працювала на державній службі.
