Юлія Ігорівна створила гуманітарний штаб, щоб допомагати українцям, які постраждали під час війни

24 лютого я була вдома в Києві. Близько п’ятої ранку я, як і всі кияни, прокинулась від гучних вибухів. Нам стало дуже страшно, адже у нас було ніякого чіткого плану дій. Згодом ми вирішили виїхати з міста і поїхали в Яготин.

Через два дні в населених пунктах навколо нас точились страшні бої, лунали вибухи, літали винищувачі та ракети. Було багато поранених та вбитих людей.

Ми прожили у Яготині два місяці й повернулись у Київ. З кінця квітня ми взялись за волонтерство для цивільного населення з гарячих точок. Цим я займаюсь досі, адже створила свій гуманітарний штаб на Лук‘янівці та піклуюсь про понад п’ять тисяч внутрішньо переміщених осіб. Також ми їздимо з гуманітарною місією на деокуповані території.

Їжі майже не було, нам видавали по кілограму крупи на сім’ю.

На жаль, ми стикнулись з нестачею харчів, адже в магазинах не було продуктів. Нас врятувала консервація та запаси продуктів вдома. Ці випробування зробили нашу сім’ю тільки сильнішою.

Кожне відео від наших ЗСУ та волонтерів зворушують моє серце та душу.

Роботи у мене немає, бо весь вільний час віддаю волонтерству та поїздкам в гарячі точки.