Два роки я прожив під обстрілами дронів та ракет. Світла та зв’язку не було. Від початку війни Херсонщина страждає від росіян. Воду у селі качали, але вдень туди дійти було неможливо через дрони. Окупанти стояли через Дніпро на лівому березі. Дружину поранило після влучання дрону в наш будинок. Вона лежала у лікарні. 

Мене вивезли військові. Староста села домовився з ними. Ніякого іншого транспорту не було. Коли я приїхав в Запоріжжя, не міг повірити, що не доведеться ночувати у підвалі. Потроху звикаю до нового місця, але вже і тут небезпечно, бо часто б’ють КАБами. У рідному селі залишилось 18 людей. Вони також скоро виїдуть.