Від початку війни Харків пережив ракетні удари крилатими ракетами, авіаудари, обстріли всіма видами артилерії. Бувало й так, що люди знаходили в себе на порозі міни та уламки.

У підвалі я була з дітьми, а собаку віддала сусідам. Усі сиділи в обіймаючись і плакали. Спати доводилося теж сидячи, адже в укритті було багато людей. Виїхати ми боялись через обстріли людей на блокпостах. Але все ж таки в один момент прийняли з чоловіком складне рішення та евакуювались.

Зараз живемо в Полтаві та чекаємо перемоги України. Всі люди повинні повернутися додому та жити мирним життям.