Моє рідне місто Охтирка – неподалік від кордону з росією. З перших днів вторгнення я з дитиною жила в укритті. Війна відразу охопила обстрілами все навколо. Місцевим мешканцям доводилось діставати людей з-під завалів.

Я з дитиною спочатку виїхала до бабусі у сусіднє село, та через два дні повернулась додому. Тоді стався обстріл місцевої ТЕЦ. Вперше я почула проліт літака та бомбардування. Після цього евакуювалась до Полтави, де живу і зараз. Я сподіваюсь на мирне майбутнє та повернення додому.