Гончаров Олександр

9 клас, Височанський ліцей Чернеччинської сільської ради Охтирського району

Вчителька, що надихнула на написання – Сікорська Ірина Вікторівна

Війна. Моя історія

Війна, війна!

І знов криваві ріки!

І грім гармат, і шаблі дзвін.

Могили, сироти, каліки

І сум покинутих руїн.

Олександр Олесь

Війна-це не лише сторінка в історії, а й моя власна доля.

Це розповідь про виживання, мужність та чекання миру. У перші дні вторгнення моє село випробовували танки, ворожі ракети. Одна з них поцілила недалеко від моєї школи. Будівля витримала, вціліла, але залишилася без вікон і дверей.

Охтирщина захищала рідний край всіма силами, хоча пережила важкі втрати. Наші солдати вибороли захист для інших міст, містечок, сіл.

Мої односельці щотижня допомагають солдатам на фронті. У кожному дворі жінки випікають рум’яні пиріжки, печиво й різноманітні смаколики. До збору продуктів долучаються всі жителі. Кожен хоче, щоб солдат спробувавши їх, неначе побував дома.

З села дуже багато чоловіків воюють. Мій старший брат ще з 2014 року був в АТО. Чоловік моєї сестри - у лавах ЗСУ, захищає неньку-Україну. На фронті навесні був поранений, довгий час лікувався у госпіталі.

Тому щоранку бачу, як сестра чекає вісточки, постійно дивлячись на телефон. Зрозуміло ж, це напруження передається всім членам родини і мені в тому числі.

Тому, у моєму житті війна - це біль і втрата, що стають важким багажем для душі. Кожен момент небезпеки викликає у серці страх, а ще у підсвідомості відновлюються спогади про пережите. Про те, як домашній погріб перетворився на сховище від гуркоту танків та реву ракет.

На мою думку, війна - це не лише розтрощені міста, загублені душі дітей і дорослих, а й зруйновані мрії. У цьому році ми почали ходити до школи, всі мої однокласники були дуже раді зустрічі. У перший тиждень навчання емоції переповнювали нас, але постійні тривоги не давали забути, що точиться кровопролитна війна. Я вірю, що скоро настане перемога і учні нашої школи зможуть продовжити справжнє навчання без повітряних тривог.

У моїй історії війни відбивається не лише трагедія, але й сила волі, єдність та непохитна віра в те, що, незважаючи на всі випробування, скоро настане перемога.

Я вірю, що в кожному з нас може зрости сад миру, навіть серед руїн.

Слава Україні! Героям слава!