Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Юлія Ангельєва

«У нас упав снаряд. Дитина так перелякалася, що досі не розмовляє»

переглядів: 1086

Ангельєва Юлія, 30 років:

У нас упав снаряд. Дитина так перелякалася, що досі не розмовляє

У 2015 році посеред нашого двору впав снаряд. 12 година ночі була, ми всі спали. Дитина до того перелякалася, що не могли заспокоїти аж до ранку. Тепер не розмовляє.

У нас упав снаряд. Дитина так перелякалася, що досі не розмовляє

Раніше взагалі нічого не говорив, повністю його замкнуло, а зараз вже хоч починає так: мама, баба. Якщо їсти хоче, попросить їсти. Ось так ось тільки. І якщо десь чує постріли, він дуже боїться, починає плакати, біжить на диван, ковдрою накривається, ховається.

Побило вікна в нас. Ворота в дірках, наш будинок у дірках. Усе побило в нас: і кухню літню, і прибудову. Нікому не влучало, тільки нам. Вулицею ніде, у жодного сусіда жодного скельця дня не випало. Ось такі ми везучі.

У нас упав снаряд. Дитина так перелякалася, що досі не розмовляє

У цьому будинку бабуся жила наша, а тепер ми до неї переселилися і разом з нею живемо.

Чоловіка немає, я одна з дитиною. Спасибі, хоч бабуся пенсію отримує, та хоч якось живемо зараз. Дитячі не платять, три роки дитині виповнилося в липні, і я вже нічого не отримую. Я не працюю. Не уявляю своє подальше життя. Працювала в училищі. Без роботи залишилася. Яка в селищі може бути робота? Тільки магазини. Там теж люди ходять, запитує кожен. Багато ж без роботи, все село без роботи.

Моя мама померла – я ще тільки школу закінчувала. А бабуся впала чотири роки тому, зламала ногу, возили її в лікарню. Тоді ще війни не було, в Тельманове ми її возили. Їй наклали гіпс. А потім все одно ходити не може. Потихеньку може в зал на милицях, і то я допомагаю. А зараз вона і не бачить ще.

Бабуся Олена Федорівна Ангельєва, 85 років:

У нас упав снаряд. Дитина так перелякалася, що досі не розмовляє

Я баба-грім була. Я сиділа в коридорі, а одна куля – бах! Просто тут у двір влетіла, тут же – друга. Мене хвилею вдарило, ноги зразу перестали ходити і очі не бачити.

У вікно вдарила куля, у стінку пішло. Дивлюся – 12 година. Я ж не сплю постійно. Дитина так почала плакати. Мені Юля її принесла, я з нею до ранку. Мабуть, зачепило їй слух, що вона розмовляла, а зараз не може сказати ні «мама», ні «тато», ні «дядько».

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Гранітне 2016 Відео Історії мирних пенсіонери діти 2016 зруйновано або пошкоджено житло обстріли втрата роботи літні люди (60+) малозабезпечені
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій