Наше село Одноробівка знаходиться у Харківській області, за вісім кілометрів від російського кордону. Зараз там точаться запеклі бої. Нашого будинку вже немає - його розбомбили, як і будинок моєї 86-річної бабусі. 

Спочатку ми ховались від обстрілів у погребі, а потім евакуювались до Луцька разом із бабусею і тринадцятирічною донькою. Тут вона трохи заспокоїлася від страху, який ми всі пережили вдома, але все одно боїться сирен і плаче ночами. Адже в Україні зараз немає безпечного місця. Єдине, що лишилось у моєї дитини від рідного дому – м’яка іграшка, з якою вона спить.  

У нас і у нашої старенької бабусі вже немає будинків. Їх розбомбили