Було страшно у перший день війни. У мене є двоє дітей та онуки, і я дуже хвилювалася за них. Обстріли були постійні. У моєму будинку вилетіли вікна. У мене немає грошей на ремонт. 

У місті питної води не було два місяці, доводилося обходитися тим, що можна було знайти. Я не виїжджала з міста, залишалася вдома. 

Зараз я чекаю миру і вірю, що все знову стане спокійним.