Війна застала мене в Авдіївці. У місті майже відразу почалися обстріли. Лише кілька днів були більш-менш тихими. Я залишалася вдома. Авдіївку стирали з лиця землі. У мій будинок влучив снаряд. Моя квартира була зруйнована. Тоді я вирішила виїжджати. 

Я приїхала до Покровська. У місті не було місць ніде. Мене прихистили незнайомі люди, вони мене нагодували і обігріли. Я досі з ними спілкуюся. Таких людей рідко можна зустріти. 

Зараз я згадую свою квартиру, бо працювала на неї все життя, хотіла залишити дітям. Готова повернутися в рідне місто хоч завтра, готова навіть йти туди пішки. Але поки це неможливо.