У Гуляйполі було дуже страшно. Тривали обстріли, я постійно сиділа в підвалі. Не було води, світла й газу. Три місяці я ледве трималась. У мій будинок було три влучання снаряду, тому я перейшла жити до брата. Там також над головою літали бомби. Село повністю зруйнували, я не могла дістати ліки. У мене був високий тиск. Я хотіла залишитись вдома до останнього, але довелось виїхати. Зараз живу в Запорізькій області. У рідному селі залишилось багато людей. Вони там просто виживають. Сподіваюсь, що обстріли скоро закінчаться. Я готова відновити житло, аби тільки повернутись додому.