Я працювала в аптеці. Коли почалось вторгнення, працювала до останнього, бо людям потрібні були ліки. Я повернулась до чоловіка у Запоріжжя в перші дні війни. Моя мама залишалась вдома у селі. Почались сильні обстріли через наступ росіян, і мама загинула від осколкових поранень. Я не змогла попрощатись з нею через окупацію.

Мене підтримали багато людей. Зараз в окупації залишається бабуся, їй допомагають сусіди. Я їм дуже вдячна. 

Я залишаюсь в Запоріжжі. Дуже хочу поїхати додому. Стала більше цінувати життя та те, що в мене є. Стосунки з рідними дуже важливі.  Можна сказати, що цінності змінились. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Нам  всім потрібен мир. Росіяни наробили багато горя на нашій землі. Це дуже страшно.