Пролунали вибухи. Саме так я дізналася, що почалася війна. 

В окупації важко було навіть просто ходити і дивитися на росіян. У місті не було світла, води, не було хліба, нічого не було. Я жила на тих запасах, що залишилися в погребі: картопля, закрутки, і так якось виживали. У моїй родині всі були морально пригнічені, всім було страшно, але ми трималися разом.

Серце болить, коли дивишся, у що окупанти перетворили наше місто: зруйновані школи, домівки, загинули люди.

Коли Снігурівку звільнили, ми раділи, обіймалися, танцювали, співали українські пісні. Це не передати словами.

Я дуже хочу, щоб війна закінчилася якомога швидше.