У перший день війни поїхав до військкомату, а вже на другий день його відправили під Волноваху. Мені дуже важко жити в постійному хвилюванні за сина.

Найбільше мене шокувало те, що росіяни обстрілювали інфраструктуру і не шкодували ні старих, ні дітей. 

Коли били по світлу та газу, наші комунальники добре працювали. 

У місті зараз є опалення, підключили газ і є світло. Невістка з онуком виїхали з міста, а я залишаюсь. Моєму батькові 90 років - не можу його покинути. 

Мій син на фронті. Постійно хвилююся за нього, серце не на місці. Вірю, що війна закінчиться нашою перемогою. Бажаю нашим хлопцям витримки і здоров’я, щоб усі повернулися живими.