24 лютого весь будинок здригнувся від вибухів. Ми були шоковані, ніхто цього не очікував.
У мене проблеми зі здоров'ям. Напередодні війни я залишилась без роботи, чоловік - пенсіонер. На початку війни все у місті було зачинене, навіть УЗД не було можливості зробити.
Війна - це шок. Коли все летить над тобою, вибухає, влучає у будівлі.
Наша військова адміністрація - молодці. Підтримують нас, регулярно видають гуманітарну допомогу.
У мене син загинув. Звикнути до такої тяжкої втрати неможливо.
Я дивлюсь на сусідів і бачу, що чоловіки залишились тут одні, дружини з дітьми виїхали. Родини розділились. Діти ростуть без батьків.
Дай Боже, щоб була наша Перемога, щоб усе у країні налагодилось, родини повернулись, щоб з'явились робочі місця.
