Багатодітна родина, яка ще й опікується онкохворою бабусею, не в змозі самостійно вирішити всі свої проблеми і потребує соціальної допомоги
У мене велика сім'я: маю чоловіка Володимира й четверо дітей: син Владислав, та доньки Дар'я, Христина, Вероніка.
24 лютого о п'ятій ранку зателефонував чоловік з роботи і сказав: «Катя, бери дітей і нікуди не виходь: розпочалася війна!» Ми, звійсно, швидко прокинулися від такої новини, вийшли на вулицю і почули, як почалися потужні вибухи.
А мені ж потрібно було їхати до онкохворої мами у Фастівську лікарню! У дітей був великий шок. Бомбили з-від усюди, а ми були у сердцевині пекла: поряд були Бишів, Ясногородка, Макарів, Васильків…
Ми так і залишилися в своєму рідному селі: нікуди не тікали, бо не було можливості - мама була хвора на руках.
Гуманітарну допомогу отримували пару разів, і все. Моя родина зараз потребує допомоги в їжі, в одязі й у ліках.
