Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Михайло Федоров

«У цивілізованому світі не може бути такого явища, як війна»

переглядів: 403

Федоров Михайло, 15 років, КЗ “ Малорогозянський ліцей”, с.Мала Рогозянка

Есе «Один день»

Я вважаю, що краще миру на землі нічого і бути не може. Одного дня я почув, що на сході України почався військовий конфлікт. Мені це видалося дуже дивним. Я бачив та чув про війну тільки з фільмів, з розповідей старших.

Влітку 2014 року я мав їхати з мамою до Полтави, гостювати у сестри. Саме в той день я зрозумів та усвідомив для себе, що розпочалась війна.

Їдучи в потязі і дивлячись у вікно, я бачив ешелони з військовою бойовою технікою ,а саме: машини, бронетранспортери класу БМП, танки та броньовики зі станковими кулеметами.  

На Київському вокзалі в Полтаві, зійшовши з потяга, ми почули якийсь шелест. Це був дуже дивний звук десь угорі. Коли ми підняли голови, то побачили декілька військових літаків. Всі люди притихли і, затамувавши подих, дивилися в небо. На їх обличчях можна побачити страх. Це було моє перше усвідомлення того, що світ не буде для мене таким, яким він був раніше. Війна... Це страшне слово неначе застигло у повітрі над нами разом з тими літаками.

Сім років вже пройшло з того часу. Ми всі ці роки живемо в стані тривоги, в якійсь постійній недомовленості, що ж буде завтра. За ці сім років я багато чого усвідомив.

Слухаючи розповіді товаришів та рідних, які прийшли з зони АТО, я хочу сказати, що не тільки наш народ, а й будь-який не заслуговує на таке жахіття, яке прийшло на нашу землю.

Я ще підліток, але я розумію, що війна і військові конфлікти не виникають на порожньому місці. Як правило, вона виникає тому, що народи і їх політики не можуть про щось домовитися мирно. Вона виникає тому, що хтось ставить свої інтереси вище інтересів інших людей і не хоче поступатися. А воюють зараз ні в чому чому не винні люди. Найстрашніше те, що батьки отримують звістки про смерть своїх синів і дочок. Страшно й те, що молоді люди повертаються додому каліками. Вони повертаються додому зі скаліченими душами. 

Це - нонсенс. У цивілізованому світі не може бути такого явища, як війна. У світі, де людьми створюється штучний інтелект, неможливість про щось домовитися мирно, має вигляд повного абсурду і безглуздя. 

Кожного дня, переглядаючи по телебаченню чи у Гуглі стрічки новин, я надіюся побачити звістку про те, що конфлікт вирішено і всі воєнні дії припиняться.  Адже війна -це скалічений душі людей, жах, голод, втрати, демографічні проблеми. 

Звичайно, я знав, що війна - це негативне явище. Але вона була колись давно. Я бачив це з екранів телевізорів, переглядаючи фільми про Другу світову війну. Я захоплювався бійцями, які воювали проти нацистів. Я також знав, що у світі в різних країнах спалахують якісь військові конфлікти, перевороти, але це було далеко від мене.

А зараз вже я повністю усвідомив, що війна поруч і, що це - потворне явище. 

Страшним є те, що люди не пам'ятають уроків історії. В кожному тисячолітті, в кожному столітті точилася війна. На жаль, ніхто не робить висновки. Все забувається, і на світовій арені знову з'являється країна-агресор. Війни будуть точитися до того часу, доки на генному рівні людство не зрозуміє, що це жах.

Мир на землі - це дар, який ні з чим не зрівняти. За нього віддавали життя наші предки. Нам необхідно зберегти його для нащадків. Хіба так багато потрібно людині для щастя? Повна безпека та впевненість у завтрашньому дні.

Для мене мир на землі - це спокійно прокидатися вранці, збиратися до школи, після уроків забігати на хвильку до бабусі, щоб провідати. Це також спокійна сімейна вечеря, коли ми всі разом обговорюємо наш день. А ще, це - лягати увечері спати і мріяти про вступ і навчання у ВНЗі, який я для себе обрав.

Ситуація на сході нашої країни змусила мене задуматися над тим, що моє життя прекрасне. Це звичайне життя дитини - підлітка. Але воно мені подобається, бо в ньому панує мир. На мою думку, прагнення миру - всесвітнє. 

Мир неможливий доти, доки кожен не віднайде мир у своїй душі, доки не визначиться з духовними цінностями, доки не стане терплячим до інших людей. Якщо ми зможемо знайти гармонію з собою, то зможемо і збудувати добрий безпечний світ для всіх людей.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
2014 2021 Текст Історії мирних діти безпека та життєзабезпечення діти Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій