У моєму районі були перші прильоти снарядів з початку війни. До мене приїхала донька і ми виїхали до іншого району міста. Там також було неспокійно, обстрілювала авіація. Росіяни розбомбили геть усе. Води, світла та газу не було. Воду доводилось збирати дощову. Найбільше мене шокувало, що помирали люди та їхні тіла просто лежали на вулицях.

В мій будинок влучило декілька ракет, мені пощастило, я був в іншому під’їзді.

З міста я виїжджав з родиною наосліп. В західних регіонах України у мене немає рідних. Наосліп приїхали з родиною до Тернополя, де добрі люди надали квартиру. Так тут і живемо. Мрію, щоб наступив мир та закінчилась війна.