Війна змінила абсолютно все. Мої батьки померли, дитина закрилася в собі. До війни у нас було щасливе життя, були плани і мрії. Тепер моя найбільша мрія - щоб настав мир і ця війна нарешті закінчилася.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми перебували у будинку моїх батьків. Вранці почули вибухи. Я дуже злякалася і одразу почала телефонувати рідним, щоб дізнатися, чи з ними все добре.

Дитині було важко зрозуміти, що сталося і чому взагалі почалася війна. Все відбувалося надто раптово і було незрозумілим навіть для дорослих.

Одним із найстрашніших став день, коли ракета влучила у залізничний вокзал Краматорська. У той момент моя дитина і батько перебували неподалік. Усвідомлення того, наскільки близько вони опинилися до трагедії, було страшним.

Пережите дуже вплинуло на дитину. Вона замкнулася в собі, майже весь час проводить у телефоні та не хоче спілкуватися. Мені дуже важко бачити ці зміни і розуміти, наскільки сильно війна вплинула на її життя.

Матеріально також стало набагато складніше. Через війну я втратила роботу, а ціни на продукти, засоби гігієни та комунальні послуги значно зросли. Життя, яке колись було наповнене планами на майбутнє, змінилося. Тепер найбільше хочеться одного - миру.