Тепанян Давид, 14 років, ліцей № 1 ім. О.А. Тризни, м. Балаклія, Харківська область

Есе «Один день»

Війна – це здебільшого каталог грубих помилок. Це найстрашніше, що придумало людство.

Коли почалась війна на сході нашої країни, мені було лише шість років. Тоді мені, як і більшості дітей в такому віці, не було повністю зрозуміло, що таке війна.

Про початок війни я дізнався від своєї бабусі, яка проживала в Слов’янську. Вона в той час була в центрі бойових дій. Тоді був звичайний теплий ранок квітня. Рано-вранці зателефонувала моя бабуся зі Слов’янську і розповіла, що в її місті почалась війна. Цей день запам’ятався мені надовго.

Того ж дня, ближче до вечора до нас прихали знайомі з Донецької та Луганської областей. І після їхніх розповідей я зрозумів, що таке війна. Багато родин вимушені були покинути рідне місто та вирушити шукати безпечне життя. Вже восьмий рік вони бажають повернутися додому.

21 вересня 2021 року світ вже сороковий раз відзначає День миру.

Одного разу, ще у далекому 2012 році мені разом з моєю родиною пощастило побувати на домашній арені Донецького «Шахтаря». Тоді там проходили матчі Євро-2012. Незважаючи на поразку нашої збірної, я отримав незабутні емоції. На жаль, через війну я не можу спокійно відвідати футбольний матч.

Тема миру повинна бути найголовнішою для всіх людей не лише нашої країни, а й для всього світу. Мир на землі для мене означає можливість жити спокійним життям. Багато з нас недооцінює значення миру, але жоден не повинен забувати, що таке мир і чому його потрібно берегти. Всі ми повинні сказати спасибі, що живемо в вільній Україні.

Сподіваюсь, воєнні дії на сході нашої країни завершаться якомога раніше. Тим самим наша країна буде розвиватися, а найголовніше – щоб всі люди, які стали жертвами війни, повернулися додому і спокійно жили, не думаючи про війну.

Хай живе Україна вільно. Слава Україні!