Історія подана мовою оригіналy

Дончанка Анна – дружина захисника України, вона не бачила чоловіка з 24 лютого і вдруге вимушена залишати свій дім, цього разу у Маріуполі.

Вранці 24.02 я була вдома з дітьми. Почувши звуки вибухів я стала неодмінно збиратися. Розбудила дітей, зібрала їх та пішла до подруги. З нею та її родиною ми сіли на машину та поїхали світ за очі. Доїхали до Полтавської області, а через декілька днів поїхали далі Україною. Де ми тільки не були!..

Ця ситуація з покинутою домівкою трапляється з нами не вперше. Ми самі з Донецька, тому в цей раз вдруге покидали вже нашу нинішню домівку у Маріуполі. Ми знали, як діяти і до чого бути готовими.

Але в цей раз це було набагато страшніше, ніж у 2014 році. Тоді у мене була одна дитина, а зараз двоє. Великий страх був за них та за чоловіка, який залишився захищати батьківщину. Саме ця ситуація мене більш і шокувала. Ми розсталися 24 лютого та досі ще не побачилися. Війна вже вдруге розлучила нас з моїм чоловіком, але я дуже його чекаю і сподіваюся, що скоро ми будемо разом. Я зараз проживаю з дітьми, ми дуже чекаємо нашого героя!

В мене є робота. Я як робила до війни,так і продовжую, поки змінювати нічого не збираюся. Що стосовно гуманітарної допомоги, то її було достатньо. Люди допомагали «гуманітаркою», та ми від неї не відмовлялися ,тому що виїхали з однією сумкою на трьох. Дякувати тим, хто вкладав свої зусилля для цього! Мені дуже приємно, що український народ об'єднався в такий важкий час для країни, всі допомагають один одному наскільки це можливо, підтримують один одного. Це, я вважаю, найважливіше.

Дату 24.02.2022 неможливо забути, вона буде назавжди в наших думках. Але ж і зараз ще нічого не закінчилося, і від цього теж страшніше. Ми не знаємо, чого чекати, але дуже віримо в нашу перемогу і в те, що все закінчиться якомога скоріше.