Мати Інни зустріла ювілей у першій день війни, а друга дочка у жінки теж стала «дитиною війни».

24 лютого у моєї мами день народження. У той день вона до нас прийшла, щоб відвести мою старшу доньку до дитсадка. Ми з чоловіком збиралися на роботу. Десь було 5 годин ранку. Ми жили на 5-му поверсі, я пила каву та дивилася в відчинене вікно на балконі.

Ми почули перші вибухи у Василькові, це було страшно. Мені мама говорить: «Інна, війна!», а я їй: «Ну що, мама, з днем народження». Їй 50 років, ювілей був.

Потім нам прийшлося ховатися у бомбосховищі, а я була на 7-му місяці вагітності. Народилася Мирослава, як і її старша сестра вона теж стала «дитина війни». До сих пір у нас стоїть рюкзачок старшої доньки та матрасик с дитячого ліжечка, в якому мала спала в бомбосховищі.