Історії, які ви нам довірили
Я був у Луганську, коли розпочався перший обстріл. Жив на третьому поверсі, треба було бігти першим. Я злякався, впав і вдарився головою, довго лежав на плиті.
Я проживав у Вільховій. Була пожежа, і в мене все згоріло, довелося виїхати звідти. Якраз помер мій брат, і його син мене тимчасово поселив у будиночок. Так я тут і мешкаю.
Гарного мало. Ракети як стрільнуть, воно летить над нами, а куди – невідомо. Але вже минуло цей час.
Було багато зруйнованих будинків. Мого сина з дружиною накрило так, що вони боялися навіть дихати, допоки обстріл не закінчився.
Хотілося б забути всю цю історію, щоб ми мали мирне життя, всі працювали. Зараз у тому районі, де я жив, мало того, що мій будинок згорів, там і поряд всі побиті будинки. І вбиті були, і поранені.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
