Боса Єва

11 клас, Державний навчальний заклад Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну

Вчителька, що надихнула на написання – Рибачук Анна Володимирівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я надзвичайно пишаюсь тим, що я українка. Україна - це моя рідна країна, Я дуже люблю свою країну і багато можу про неї розповісти. Кожна людина, яка хоча б раз відвідувала Україну, не упустить шанс, щоб поділитись враженнями про нашу спадщину, націю, культуру, природу, людей. На нашій землі, виросли видатні митці, поети, які надзвичайно гарно змогли передати на папері красу нашої країни, особливо її природу, квітучі гаї і сади, річки, ліси, степи, різноманітність рельєфу, долин і стежок, які з роками і навіть століттями увібрали у себе багато спогадів, варто лише згадати як неймовірно поети описували спів соловейка, дзюрчання струмка, шум трав, мальовничі поля, безкраї лани. Також тут ростуть тисячі видів рослин та велика кількість тварин.

Ми маємо чудовий і оригінальний прапор, який має важливий сенс, він несе в собі любов до нашої землі і те, що українці працьовиті і сильні люди, синій – блакитне небо, а жовтий – пшениця, посеред поля. Я стараюсь ніколи не втратити можливість, щоб описати природу в творах, віршах, інколи люди навіть можуть плутати і не вірити, що такі неймовірно гарні місця саме в нашій Україні. Тут незліченне число прекрасних місць, які має відвідати кожен. Також, варто не забувати, що ми маємо багато різноманітних народних пісень, які передаються нам від наших предків і навіть переспівуються й досі, українську мову вважають однією із наймелодійніших і найгарніших мов у світі, її порівнюють із чарівними співами птахів , а особливо із щебетанням соловейка. Український композитор Микола Леонтович написав текст для пісні «Щедрик», яка стала відома у всьому світі і це не єдиний випадок, коли українські митці прославили нашу країну. Також я дуже пишаюсь тим, скільки всього пережила наша країна, адже багато часу

інші країни принижували нашу ідентичність, спадщину і культуру, використовували утиски і обмеження, голодомори, відбирали все до останнього, скоювали жахливі вбивства, хотіли назавжди знищити нашу націю і не залишити ні сліду, але незламність духу і сила української нації у тому, що Україна змогла вистояти у найважчі для неї часи.

На жаль, ми знову зустрілися із страшною війною, яка розпочалась рік тому і триває досі. Люди знову проживають важкі часи, втрачають все, що для них було найближчим і найдорожчим, бачать на власні очі вбивства, вибухи, прильоти ракет, розрушені села і міста, житлові будинки, дитячі садочки і навчальні заклади, в яких раніше спокійно навчались діти і студенти. Кожного разу, коли ми чуємо повітряну тривогу, ми відчуваємо страх, він починає поглинати нас, хоче заповнити наш розум, але при цьому, ми стараємось не втрачати надію і віру в кращі часи, ми повинні вистояти і витримати все, необхідно триматися разом і об’єднувати наші сили в одне ціле. Добро породжує добро, а сміливість – безстрашність. Без сумнівів можна сказати те, що війна перетворила нас на сильних і відважних людей. Ми обов’язково переможемо, а також відбудуємо все ще краще і будемо жити щасливо всією країною. Заради перемоги ми підтримуємо наших воїнів, наших захисників, які понад усе забезпечують нам спокій і безпеку, не можливо висловити, наскільки

кожен з нас їм вдячний, за те, наскільки вони хоробрі і сміливі, здатні віддати життя за Україну, за людей, тому вони є найкращими і безцінними. Вся Україна навіки із вдячністю і любов’ю буде пам’ятати наших героїв. Ось тому я пишаюсь тим, що я - українка, я щаслива жити тут і розвиватися. Наша спадщина, культура, історія, надихають далі рости і творити. Нехай наша Україна назавжди залишиться незалежною і вільною країною і буде ощасливлювати нас своєю безмежною красою і подальшим розвитком.