Наталія виїхала з Ірпеню і залишилася без квартири і без роботи.

В місті Ірпінь я була тоді, 24 лютого, вдома. Під ранок прокинулася під звуки вибухів і побачила зарево.

Потім було жахливе, коли я виїжджала під прямим обстрілом, будучи за кермом (до того за кермом була років 10 назад і немає прав), а на задньому сидінні кричала дитина.

Приїхали в інше місце. Ні квартири, ні роботи, а я за фахом медичний працівник. Я ще не подавала заявок ні на одну допомогу. Все що є – машина з дирками від куль і улюблена лялька донечки, яку вона подарувала своїй подружці, у якої вбили брата. Ця лялька цій дівчинці допомагала боротись з темрявою.