Я жила у Сєвєродонецьку. До останнього не вірила, що почнеться повномасштабна війна. Коли найстрашніше все ж таки сталося, я була шокована. Це так несправедливо!

Я виїхала з міста спочатку на захід України. Багато людей допомагали, друзі друзів надали мені квартиру безкоштовно. Потім три місяці я жила в чужих людей. Потім я переїхала до Харкова, аби бути ближче до дому. Коли закінчиться війна, я не знаю.

За кордон виїжджати не хочу, своє життя бачу тільки в Україні.

Я вірю, що ми все зможемо. Щодня згадую про наших військових, дуже ціную їхній подвиг.