Гавриленко Володимир
Комунальний заклад «Ліцей «Мрія» Кропивницької міської ради»
Вчитель, що надихнув на написання есе: Дуняшенко Наталія Василівна

Моя Україна майбутнього

Якою я бачу нашу країну в майбутньому? Без сумніву, це країна, в якій панує Мир. Що таке Мир для мене і всіх нас сьогодні? Для всіх нас – це життя без страху, це спокій, радість, щастя, свобода… Мир – це коли все добре. Мир – це коли твоя родина завжди разом. Мир – це коли тиша, немає повітряних тривог, переживань, страхів, паніки, немає новин про вибухи і ніхто не загинув. Мир – це відсутність болю. Мир – це світло всередині нас і навколо нас. Я, як і всі, хочу миру для нашої держави і всього світу в цілому… Отже, Україна майбутнього для мене – це країна, в якій панує мир і спокій.

Всі, напевно, пам’ятають лютий минулого року… Це було страшно, я не розумів як таке може бути, не хотів усвідомлювати, що тепер все не буде так, як раніше.

Але я чітко пам’ятаю, як всі люди по всій країні об’єдналися, почали допомагати один одному і Збройним Силам України. Всі працювали як одне ціле. Це було дивовижно. Увесь світ був вражений нашою єдністю…

В школі ми вивчали твір Олександра Олеся «Княжа Україна». Так от, там є заповіт Ярослава Мудрого своїм дітям:

Але, діти, пам’ятайте
Мою заповідь одну:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.

І, як бачимо, слова Ярослава Мудрого актуальні і тепер. Ми всі повинні усвідомити, що в єдності наша сила. Ми завжди маємо працювати як одне ціле, бо, поки народ єдиний, його ніхто не здолає. Це все починається з маленького: з родини, сусідів, класу, школи, міста тощо. Спільної мети можна досягнути тільки в єдності. Наш клас дружний, всі допомагають один одному, ми не сваримось, хоча ми можемо мати різні думки і ми такі різні. Суперечки і конфлікти не сприяють єдності. Хочу, щоб наша країна була згуртованою, як наш клас.

Отже, Україна майбутнього для мене – це сильна і єдина країна.

Моя Україна має не втратити свої традиції і звичаї. Вони передаються із покоління в покоління. Я вважаю, що мова, традиції, творчість, мистецтво, історія – це все те, що формує нашу націю.

Не можна не згадати слова Максима Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».

Отже, Україна майбутнього для мене – це люди, які шанують свої традиції, звичаї, минуле. Мова і традиції – це ДНК нації. Не маємо про це забувати, щоб не зникнути…

Ще хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, людянішими, були чесними, справедливими, надійними. Я бачу нашу країну сильною і квітучою. В нас є все для цього, адже ми така багата держава. Проте, нам заважає брехня і корупція. Хочу, щоб в майбутньому, в нас були чесні суди, щоб ніхто не порушував закони і правила. Коли керівники не будь працювати для власного збагачення, тоді ми побачимо, як розвивається наша держава.

Отже, Україна майбутнього для мене – це розвинена країна з достойним рівнем життя.

Віра в світле майбутнє – половина успіху. Ми всі маємо повірити в те, що ми переможемо, що в нас все вийде і, врешті-решт, все буде добре. Згадалася пісня «Все буде добре» відомого українського гурту «Океан Ельзи»:

І все буде добре
Для кожного з нас.
І все буде добре
Настане наш час!

Так от, я теж дуже сильно вірю, що настане наш час і про нас буде знати весь світ як про Велику державу, яка вистояла, перемогла, піднялася, зміцніла і розквітнула. І ми пишаємось, що ми – українці!