Анна, 10 клас, Петропавлівка

Моя Україна майбутнього

Чи задумувалися ви колись, як виглядає мирна країна без війн та конфліктів? Місце, де не топчуть квіти, різноголосо співають птахи, а діти безтурботно бавляться в вишневому садку, як колись в одному зі своїх віршів, згадував великий кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях нашої України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але відбулися різкі зміни, підкралося страшне горе… На Україну напав ворог. Наша держава не готувалася до війни. Ми – мирні люди. Для нас мир - це це свідомість людей, які можуть думати про майбутнє, а не нав’язують свій хворобливий, нікому не потрібний - «руський».

На жаль, сьогодні нашу країну охопила кровожерлива, руйнівна війна. Страшно усвідомлювати, але навіть малеча, якій би бавитися з ляльками, прекрасно знайома не тільки з даним поняттям, але й з самою суттю цього явища. Війна – це жахіття, іноді здається, що сам вершник смерті підняв свою косу, щоб нанести удар на ураження. Але наші сміливі воїни ЗСУ здолають це світове зло. Хоч на нашій землі немає зараз миру, але всі люди прагнуть цього та думають про світле майбуття.

Я вірю в Україну майбутнього, як сильну і незалежну державу, яка є частиною європейської сім’ї, яка співпрацює з іншими країнами заради миру і прогресу, яка дбає про своїх громадян і гарантує їм гідне життя. Це розвинена країна, де люди пишаються своєю національністю, але також відкриті до інших культур і цінностей. Люди активно беруть участь у громадському житті, відповідально ставляться до своїх обов’язків, творчо реалізують свої потенціали і сприяють розвитку нашої країни. Україна майбутнього - сильна, квітуча, талановита. Я уявляю українське суспільство, що зростає на рівні інтелектуальної та технологічної співпраці з європейськими країнами. Майбутня Україна буде пишатися розумними та креативними лідерами, які відповідально керуватимуть державою та створять сприятливі умови для розвитку кожного громадянина.