Війна зруйнувала родину Тетяни: нині вони з чоловіком розлучаються, і вона залишається сама з маленькою дитиною. 

Коли почалась війна, ми з восьмимісячною дитинкою сиділи в укритті п’ять днів. Потім малюк захворів, і ми повернулися у власний будинок - були там під обстрілами. Втім, нас це не лякало, а ось смерті сусідів дуже лякали. 

Більше місяця не було ні води, ні світла, ні зв’язку. Воду нам довелося носити аж за 800 метрів від дому, бо набирати ближче або далі окупанти нам заборонили.

Стосунки з чоловіком не витримали напруги, зараз ми знаходимося на стадії розлучення.

А 1 квітня в наше селище зайшли ЗСУ. І це - єдиний хороший момент за всі ці місяці! Про погані нагадують різні уламки, які падали біля дому, та діра в даху.

Зараз я знаходжусь у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Планую в наступному році виходити на роботу, але куди – не знаю. Роботу в нашому селищі знайти нереально, їздити кудись на заробітки не зможу, бо у мене маленька дитина.