«Чуємо війну щодня»

Бачила, як летіли снаряди, такі вогняні точки. Стріляли, будинки руйнувалися, горіли. Нікуди я не виїжджала, постійно перебувала тут. У нас десь близько кілометра від лінії розмежування, тому війну щодня чуємо...

Наш будинок дуже постраждав. Дах зачепило, вилетіли всі вікна. [Під час обстрілу ми] сиділи в будинку. Підвал є, але там була вода, тому там не сховаєшся.

Недовго було спокійно, а зараз знову почалося щодня...

Дочка п’ятий рік без роботи, працювати немає де. Сидимо удвох на мою пенсію.

Раніше в Мар’їнці був і молокозавод, і шиноремонтний, і пекарня – усе було. Але в чотирнадцятому все зруйнували. У мене свій власний будинок, у будинку піч. Вугілля купуємо, топимо. Є город, щось можна посадити.